Людям із порушенням зору
Побудовано на платформі
Повернутися до списку

Податкова інформує (липень 2021)

12.07.2021

 До бюджету Тягинської громади надійшло

майже 9 мільйонів гривень

За словами начальника Бериславської ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Валентина Кондратенка, у січні – травні 2021 року до місцевого бюджету платники податків Тягинської сільської територіальної громади сплатили 8,6 млн гривень податків і зборів.

Традиційно у доходах місцевих бюджетів найбільшу питому вагу займає податок на доходи фізичних осіб – 4,4 млн гривень або 51 відсоток.

Також стабільно і суттєво поповнюють бюджет місцевої громади надходження єдиного податку. Його сплачують суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. На 01.06.2021 ці надходження склали 2,2 млн гривень.

Важливим джерелом наповнення місцевої скарбниці Тягинської СТГ залишається податок на майно, надходження від якого складають 1,8 млн гривень.

Бериславська ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наголошує на необхідності відповідального ставлення до процесу оподаткування. Після отримання податкового повідомлення-рішення про сплату податку потрібно виконати свій конституційний обов’язок – своєчасно перерахувати вказану у ньому суму податку до бюджету!

 

Підписуйтесь на сторінку ДПС України у Facebook та будьте в курсі податкових новацій!

 

Задекларували доходи – сплатіть податки не пізніше 30 липня

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що громадянин, який задекларував доходи, отримані торік, зобов’язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Таким чином, самостійно нараховані громадянином у Декларації за 2020 рік зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору необхідно сплатити не пізніше 30 липня поточного року.

Варто додати, що сума, яка має бути повернена платнику, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь – якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60-ти календарних днів після надходження такої податкової Декларації (п. 179.8 ст. 179 Податкового кодексу України).

 

         Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/ та телеграм-канал ДПС https://t.me/tax_gov_ua.

 

Бізнесмен перевищив ліміт доходу на єдиному податку

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо обрання системи оподаткування у разі перевищення платником єдиного податку встановленого ліміту доходу.

Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки, встановлені п. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4  ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наголошує, що у разі встановлення під час перевірок приховування факту перевищення доходу, а так інколи роблять ФОП, які працюють з готівкою, з надією, що їх реальні заробітки неможливо порахувати, реєстрацію платника єдиного податку анулюють податкові органи.

 

Продавець алкогольних напоїв змінив РРО: які документи подати для внесення змін у ліцензію

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо подання документів для внесення змін у ліцензію.

Для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО, програмних РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних РРО, дату початку їх обліку в контролюючих органах, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком).

Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (далі – СГ) переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у СГ кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується).

У разі, якщо в результаті внесення таких змін у СГ передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий СГ додатково повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

 

Хто повинен сплачувати екологічний податок

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує.

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Варто зазначити, що кошти, сплачені господарюючими суб’єктами за викиди забруднюючих речовин у повітря, скиди у водні об’єкти та за розміщення відходів у спеціально відведених місцях, є одним з основних джерел фінансування природоохоронних заходів з державного та місцевих бюджетів.

Важливо: кожне підприємство, господарська діяльність якого передбачає забруднення довкілля, повинно отримати спеціальні дозволи та обов’язково зареєструватися платником екологічного податку.

Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

 

В який термін та за якою формою ФОП подають звіт щодо сум нарахованого ЄСВ самі за себе?

Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 435 визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Звіт зазначеними особами не подається.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та які отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе відповідно до пп. 10, 11 розд. IV Порядку № 435 один раз на рік у терміни, визначені п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435.

Звітним періодом є календарний рік.

Інформаційно-довідковий департамент ДПС - 0 800501 007  (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Детальніше - https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/

 

 

Безкоштовні путівки від підприємства: чи нараховувати ЄСВ

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо утримання ЄСВ з вартості путівки, що надається підприємством (роботодавцем) працівнику безкоштовно.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Отже, вартість путівки, що надається підприємством (роботодавцем) працівнику, є базою нарахування ЄВ.

Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

 

Наслідки повернення передоплати для «спрощенців»

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо наслідків повернення передоплати за товари (роботи, послуги) для платників єдиного податку.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої, другої груп є календарний рік, третьої групи – календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Якщо у разі розірвання договору підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) повертає кошти (аванс, передоплату) покупцю за товари (роботи, послуги) у податковому періоді їх отримання, то сума таких коштів не включається до складу його доходу та відповідно не підлягає відображенню у податковій декларації платника єдиного податку.

Разом з тим, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа – платник єдиного податку першої – третьої групи повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано і відобразити у податковій декларації за відповідний звітний період, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення, а результати такого перерахунку зазначити у податковій декларації.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Прийняти рішення про встановлення місцевих податків необхідно не пізніше 15 липня 2021 року

 Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що податковим законодавством передбачено прийняття територіальними громадами рішень про встановлення місцевих податків та зборів, а також податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня 2021 року.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платники податків, розмір ставки, податковий період тощо.

Відтак рішення в електронному вигляді необхідно надіслати у десятиденний строк з дня прийняття, але не пізніше 25 липня 2021 року, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів.

Електронні форми додатків розміщені на офіційному вебпорталі ДПС у розділі Законодавство/Податкове законодавство/Постанови Кабінету Міністрів України/Постанова КМ України від 28.12.2020 № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів»  (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/75096.html).

Також відповідна інформація розміщена на субсайті Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за посиланням https://kherson.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/469852.html.

Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

ФОП змінив податкову адресу: куди подавати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування у разі зміни податкової адреси.

Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок), у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку одночасно зі зняттям з обліку, зокрема фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розд. VII Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 розд. Х Порядку;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

За неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податкові платежі, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII Порядку).

Таким чином, підприємець у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подає заяву про перехід на спрощену систему оподаткування до контролюючого органу за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

 

Як ФОП-єдиннику внести зміни до реєстру платників єдиного податку?

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

податкова адреса суб’єкта господарювання;

місце провадження господарської діяльності;

ставка єдиного податку та група платника податку;

дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

дата реєстрації;

види господарської діяльності;

дата анулювання реєстрації.

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява).

У разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 - 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:

платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
 
 платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ;

платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;

платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Інформаційно-довідковий департамент ДПС - 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Детальніше - https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Пресслужба Головного управління

ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

 

До бюджету Високопільської громади надійшло

майже 14 мільйонів гривень

За словами начальника Високопільської ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Руслана Яковчишена, у січні – травні 2021 року до місцевого бюджету платники податків Високопільської селищної територіальної громади сплатили 13,7 млн гривень податків і зборів.

Традиційно у доходах місцевих бюджетів найбільшу питому вагу займає податок на доходи фізичних осіб – 8,2 млн гривень або 60 відсотків надходжень.

Також стабільно і суттєво поповнюють бюджет місцевої громади надходження по податку на майно, надходження від якого склали 2,6 млн гривень.

Важливим джерелом наповнення скарбниці громади є надходження єдиного податку. Його сплачують суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. На 01.06.2021 ці надходження склали 2,2  млн гривень.

Високопільська ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наголошує на необхідності відповідального ставлення до процесу оподаткування. Після отримання податкового повідомлення-рішення про сплату податку потрібно виконати свій конституційний обов’язок – своєчасно перерахувати вказану у ньому суму податку до бюджету!

 

Підписуйтесь на сторінку ДПС України у Facebook та будьте в курсі податкових новацій!

 

Чи потребує обов’язкового застосування РРО діяльність ветеринарних аптек та клінік, які надають ветеринарні послуги?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відповідає на запитання платників податків.

Згідно з п. 61 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує  220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 25 червня 1992 року  № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» ветеринарна аптека - заклад ветеринарної медицини - аптека, аптечний пункт, аптечний кіоск, що здійснюють обіг ветеринарних препаратів і надання консультацій з питань їх застосування;

заклад ветеринарної медицини - установа, підприємство, організація, де працює принаймні один лікар ветеринарної медицини, які засновані юридичною або фізичною особою (суб'єктом господарювання), що має кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини та здійснює ветеринарну діяльність, у тому числі з ветеринарної практики, виробництва ветеринарних препаратів, роздрібної, оптової торгівлі ветеринарними препаратами, проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт;

ветеринарна медицина - галузь науки та практичних знань про фізіологію і хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення безпечності продуктів тваринного, а на агропродовольчих ринках - і рослинного походження; діяльність, спрямована на збереження здоров’я і продуктивності тварин, запобігання їхнім хворобам та на захист людей від зоонозів і пріонних хвороб.

Таким чином, ветеринарні аптеки та заклади ветеринарної медицини (клініки) не здійснюють діяльності у сфері охорони здоров’я людей, отже вимоги щодо застосування РРО з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року на них не розповсюджуються.

 

В які терміни податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО з виплачених доходів, в тому числі у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку?

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ. 

Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ. 

Так, п. 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями. 

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ). 

Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Інформаційно-довідковий департамент ДПС - 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Детальніше - https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

 

Який порядок видачі коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної суми розрахунку через РРО та/або ПРРО?

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

При цьому такі суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду) (п. 2 ст. 3 Закону № 265).

Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок № 547), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують ПРРО п. 8 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО.

Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти слід зберігати у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Інформаційно-довідковий департамент ДПС - 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Детальніше - https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

 

Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557. 

Реєстрація ПРРО через Електронний кабінет - https://kherson.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/7429.html 

 

Як заповнюється податкова декларація з ПДВ та додатки до неї: у гривнях з копійками чи без копійок?

Відповідно до п. 4 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), усі показники у податковій звітності з ПДВ проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Згідно з п. 6 розд. І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Отже, усі показники податкової декларації та додатків до неї заповнюються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Інформаційно-довідковий департамент ДПС - 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Детальніше - https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/

Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

 

Особливості справляння плати за землю з громадян – нерезидентів

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п. п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п. п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку й орендної плати за землі державної та комунальної власності) для громадян – нерезидентів.

Отже, плата за землю (земельний податок і орендна плата за землі державної та комунальної власності) для громадян – нерезидентів справляється на загальних підставах.

Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями щодо справляння плати за землю можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах. З нами ви завжди будете в курсі актуальних новин податкового законодавства.

 

Декларація для виїзду за кордон

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Податкова декларація подається за звітний період у встановлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебував на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному ПКУ (п. 63.5 ст. 63 ПКУ).

Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами (п. 63.6 ст. 63 ПКУ).

Отже, громадянин України, який виписався з останнього місця постійного проживання в Україні та здав паспорт громадянина України, відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем перебування на обліку, яке було зазначено в обліковій картці платника податку.

 Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».                                                                  

 

Завітайте до податкових інспекцій для проведення звірки щодо об’єктів нерухомого майна або земельних ділянок

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що власники земельних ділянок та/або нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які отримали податкове повідомлення-рішення про нараховану суми податку, зобов’язані протягом 60 днів з моменту вручення такого повідомлення сплатити на зазначені реквізити суму визначеного платежу.

У разі, якщо громадянин отримав податкове повідомлення-рішення від ДПС про нараховану суму податку на майно, яке йому не належить, або ж містить неточну інформацію щодо належного громадянину майна, рекомендуємо провести звірку.

Аби звірити дані щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку та їх загальної площі, права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки податку та нарахованої суми податку, громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).

Запрошуємо громадян до Центрів обслуговування платників Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі для проведення звірки даних.

 Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

Пресслужба Головного управління

ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

2018 © Усі права захищено
Слідкуйте за новинами
Побудовано на платформі

Для забезпечення зручності у користуванні цим сайтом деякі сервіси використовують технологічні особливості, а саме - cookie. Таке функціональне рішення дозволить вам не вводити одну і ту ж інформацію кожен раз, коли ви повертаєтесь на цю сторінку, або переходите з однієї сторінки на іншу тощо. Залишаючись, ви даєте згоду на використання cookie.  Докладніше